Версия для печати

Москва спіймала себе на шпигунстві. І не тільки себе?

Іванна Павленко, Київ сьогодні (02-08.12.05)

5.12.05

Як мінімум чотири впливові українські політики, троє з яких належать до команди Президента Віктора Ющенка, виявилися причетними до "неформальної співпраці" з Кремлем.

У Москві розгортається голосний шпигунський скандал. Російські журналісти стверджують, що викрили агентів Кремля у вищих ешелонах влади України. У Києві поки що мовчать і вичікують: набере обертів скандал чи згасне.

Як мінімум чотири впливові українські політики, троє з яких належать до команди Президента Віктора Ющенка, виявилися причетними до "неформальної співпраці" з Кремлем. Російські ЗМІ стверджують, що мають документальне підтвердження фактів шантажу колишнього голови Ради національної безпеки й оборони Петра Порошенка, першого помічника Президента України Олександра Третьякова, лідера парламентської фракції "Наша Україна" Миколи Мартиненка і лідера Республіканської партії, екс-голови "Нафтогазу України" Юрія Бойка російськими офіційними особами. Так, наприклад, у російському Інтернеті на сайті wwwogpi.org навіть вивісили сенсаційну пропозицію для тих, хто цікавиться компроматом на політиків, зокрема, українських. Віктора Ющенка обійшли на ньому увагою, зате на згаданих вище політиків кожен бажаючий може придбати компромат усього за 15 тисяч євро, варто лише звернутися в російське детективне агентство "Сиекс". Цей сайт пропонує не лише компромат на українських політиків, а й документи, які підтверджують, що українська "четвірка" - поплічники Росії.

Яким чином Москві вдалося зробити їх "своими товарищами"?

Нещодавно у Москві змінився голова кремлівської адміністрації. Замість Дмитра Медведєва, який пішов в уряд, її очолив колишній губернатор Тюменської області Сергій Собянін. Як це вплине на подальший політичний курс Росії, зараз гадають московські політологи. Для нас же важливо, що саме це російське відомство є центром прийняття політичних рішень, у тому числі і зовнішньополітичних, серед яких і болюче для Кремля "українське питання". А за вирішення цього "українського питання" у Кремлі відповідає заступник голови адміністрації Путіна Владислав Сурков, який пересидів уже не одного свого начальника. І от під час перестановок сановного московського начальства з апарату Суркова відбувся витік секретних матеріалів. У пресу потрапив документ, підготовлений для Суркова його підлеглими, з якого випливає, що Москва протягом кількох місяців вивчала життя, звички, а також фінансові операції українських політиків, яких потім за допомогою цього компромату взяла не просто на гачок, а й зробила їх своїми спільниками.

І з`ясували, що Російські спецслужби, а також спеціально підряджене Кремлем детективне агентство "Сиекс" детально вивчали структури активів Порошенка, Третьякова і Мартиненка в Україні і головне - за кордоном. всі вони мають офшорні фірми, які належать або контролюються ними через підставних осіб, - як наших співвітчизників, так і іноземців, на яких, у свою чергу, також були зібрані матеріали. Москву головним чином цікавили факти і свідчення, що можуть бути використані для порушення розслідувань щодо українських політиків міжнародними слідчими органами на зразок Інтерполу і т. п. Газета "Московский комсомолец", наприклад, прямо пише про "відмивання отриманих прибутків за кордоном за допомогою багаторівневих офшорних схем, які за міжнародним законодавством можуть бути кваліфіковані як відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом".

Російські ЗМІ, в т.ч. Інтернетвидання nr2.ru, NEWSru.com, українське УРА-інформ та інші стверджують, що наших високопоставлених співвітчизників ознайомили із зібраними матеріалами і роз`яснили, що від них вимагається, аби уникнути розголосу. Очевидно, когось із зазначеної четвірки ознайомили з досьє безпосередньо в Москві, комусь матеріали неофіційних розслідувань були пред`явлені безпосередньо в Україні.

Оскільки впливу на українського Президента Ющенка Москва не має, ставку зробили на оточення Віктора Андрійовича. І дуже вдало. Так з`явився черговий "український проект" Кремля, у якому детально розписані інструкції з ким із політиків Києва треба налагоджувати зв`язки, аби успішніше працювали російські політичні й економічні інтереси в Україні. У цьому документі більше 10 прізвищ високопосадовців.

Читаючи повідомлення російських ЗМІ, впадає в око, що у Москві стурбовані не стільки самим фактом незаконної, шпигунської діяльності Кремля в іншій державі, скільки фактом витоку кремлівського документа в той момент, коли адміністрацію президента Росії чекає реорганізація у зв`язку з приходом нового керівника.

Нас же повинні цікавити зовсім інші речі. Більшість українських політиків мають настільки розмиті уявлення про такі поняття, як патріотизм, відданість державним інтересам, почуття власної гідності, що, можливо, не підозрюючи нічого лихого, й мимоволі підігрують інтересам Москви, не замислюючись над тим, що шкодять Україні. Для них це, імовірно, чергова тіньова бізнес-схема, стандартна угода, за якою не буде розголосу їхньої діяльності. Звичайно, ми не можемо знати точно, які саме розпорядження або прохання Москви виконували Порошенко, Третьяков, Мартиненко і Бойко. Однак, досить і тих фактів, що уже відомі. Кожен з них має офшори на островах, великі бізнес-інтереси в Росії. Мартиненко купував у Росії ТВЕЛи для українських АЕС, Бойко "пиляв" гроші з "Газпрому" і "Нафтогазу України" через одне скандально відоме СП, Порошенко і Третьяков... - про них можна дуже довго розповідати...

Досить подивитися на те, як згадані політики самовіддано лобіюють російські інтереси в Україні (згадаймо лобістські скандали в бізнесі, сприяння у придбанні росіянами українських газет і телеканалів, згадаймо, як наполегливо вони домагалися кадрових відставок з державних посад в угод російському "Газпрому", як штовхали на державні пости потрібних Москві людей). Зрозуміло, що кожен з них дбає насамперед про власну кишеню, а не про державу, тим більше - не про інтереси українських виборців. Але обурливо навіть не стільки це, як те, що вони стають легким знаряддям у руках "російського брата" для досягнення його імперських намірів - встановити над Україною свій геополітичний контроль.

Російські ЗМІ зазначають, що методи, випробувані на Порошенку, Третьякову, Мартиненку і Бойку, Москва хотіла б використовувати і для роботи з іншими українськими політиками. Можливо, навіть уже й використовувала, просто ні ми, ні Віктор Ющенко не знаємо про це, а самі українські політики навіть не усвідомлюють, що діють проти інтересів своєї Батьківщини. Адже жоден з тих політиків, кого так спритно "обробила" Москва, не покаявся Президентові України, не звернувся із заявою в СБУ Прикро й те, що російська "Новая газета" розцінила "сприяння" українських політиків як шпигунство. Вона впевнена, що й нові потенційні "клієнти" гебешної Москви в українській політтусовці знайдуться. Особливо під час виборчої кампанії, яка розпочалася у нас.

То, може, настав час СБУ атестувати всю нинішню українську політичну еліту? І в майбутньому взяти за правило, щоб будь-який кандидат на вагому державну посаду проходив спеціальну перевірку в СБУ Може тоді наші політики самі нарешті навчаться розрізняти державні й особисті шкурні інтереси і почнуть, як того вимагає закон, повідомляти в компетентні органи про факти тиску і шантажу з боку "дружніх" держав.

Коментарі до теми:

Георгій Манчуленко, народний депутат (фракція Української народної партії), секретар Комітету ВР з питань нацбезпеки й оборони:

- Поява інформації в російських ЗМІ про українських політиків - це не просто констатація фактів. Мета її зовсім інша. І, мабуть, не одна Це може бути цілеспрямований дезінформаційний потік, запущений, щоб замаскувати справжні, реальні наміри Кремля щодо України. Це може бути й відверта "деза", щоб кинути тінь на оточення Президента Ющенка.

Зрозуміло, що Росія не дасть спокою Україні після перемоги на виборах Віктора Ющенка. Кремль далі шукатиме механізми впливу на Україну, аби не дати Ющенкові і його команді досягти максимально ефективних результатів.

Президент і його команда повніші б такі речі сприймати серйозно. Ми повинні пам`ятати, що такий сильний конкурент, як Росія, завжди піклуватиметься про свої власні національні інтереси. Незважаючи на те, що на словах вона говорить про вічну дружбу з українським народом, насправді ж діє так, як вигідно їй. Жорстко захищаючи національні інтереси, втручаючись в українські справи.

Безперечно, треба визнати вагому роль у цьому російських спецслужб. Сам Путін - виходець із КДБ, багато чинних російських вищих чиновників також колишні кадебісти. І це відчутно в їхній діяльності. Будь-яка спецслужба вважає справою своєї честі в будь-якій країні, де вона має свої національні інтереси, в оточення тієї або іншої впливової особи "вживити" своїх агентів впливу. Гадаю (а, найімовірніше, воно так і було), що російські спецслужби намагалися або своїх агентів упровадити, або ще якимось чином знайти взаєморозуміння з людьми, які входять до вищих ешелонів української влади. Навести з ними мости, контакти. У цьому суть будь-якої спецслужби. Думаю, що Ющенко і його команда повинні б розуміти небезпеку таких речей і реагувати на них.

Борис БЕСПАЛИЙ, народний депутат (фракція НСНУ):

— По-перше, всі знають проти кого працюють в Україні російські спецслужби. Проти команди Ющенка вони працювали завжди.

По-друге, у цьому контексті вони нормально спрацювали у вересні. Я маю на увазі кампанію з дискредитації команди Президента. У схему тоді був включений Зінченко, навпроти якого треба ставити знак питання у зв`язку з генезою очолюваної ним партії (Партія патріотичних сил, сформована з колишніх працівників спецслужб, - ред.) - Я не стверджую, що операція, проведена проти команди Ющенка в серпні-вересні, була інспірована чи здійснювалася саме спецслужбами. Але те, що така схема, така операція проведена в Україні - це факт.

Олександр Дергачов, політолог:

- Важко сказати, була якась операція спецслужб чи ні. Інша справа, що об`єктивно до згадуваних людей є запитання, пов`язані з їхнім бізнесом. Тут є достатньо фактів у самій Україні, без усіляких спецслужб, без Росії.

Чи є серед цих фактів те, у чому російські ЗМІ звинувачують оточення Ющенка? Чи є там кримінал, чому така нерозбірливість?

Влада сьогодні проголосила лозунг щодо своєї прозорості й чесності, отож вона не повинна ухилятися від відповіді на ці запитання і насамперед продемонструвати свою чесність. Відповідаючи на них, наша влада повинна бути набагато вимогливіша сама до себе. На жаль, у нас погано розвинена судова система, непринципова прокуратура. І багато запитань через це просто зависають без відповіді, стають предметом для спекуляцій. Факти, про які ми говоримо, думаю, теж стануть причиною численних спекуляцій під час передвиборної кампанії.